Про забезпечення єдності практики щодо врегулювання конфлікту інтересів у процесуальній та позапроцесуальній сферах, адміністративну й дисциплінарну відповідальність за відповідні порушення, проблему безпідставних самовідводів, необхідність пришвидшення надання висновків щодо можливого конфлікту інтересів та про інші питання говорили суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Єгор Краснов і суддя ВС у Касаційному адміністративному суді Сергій Уханенко на презентації результатів експертного дослідження застосування механізмів урегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, проведеного за сприяння програми «Справедливість для всіх» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Єгор Краснов, який також обіймає посаду голови Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів, зазначив, що РСУ приділяла та приділяє багато уваги питанням врегулювання конфлікту інтересів і вирішенню різних етичних питань. Він нагадав, що 18 вересня 2024 року XX черговий з'їзд суддів України затвердив оновлену редакцію Кодексу суддівської етики (вона передбачає більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням суддями етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці), що має сприяти підвищенню довіри суспільства до судової влади.

Зокрема, доповідач звернув увагу на те, що у висновках презентованого дослідження, зокрема, рекомендовано:

• закріпити в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» повноваження РСУ надавати роз’яснення стосовно наявності або відсутності конфлікту інтересів у діяльності судді за зверненням суддів;
• органам суддівського врядування і самоврядування (ВРП та РСУ) спільно з НАЗК розробити погоджений механізм реагування на випадки наявного реального або потенційного конфлікту інтересів у суддів у позапроцесуальній сфері. Єгор Краснов запевнив, що РСУ та НАЗК є партнерами в обговорюваному питанні.

Також у дослідженні зазначається, що різне тлумачення поняття реального і потенційного конфлікту інтересів у практиці РСУ, НАЗК, ВРП та судів призводить до відсутності правової визначеності й подекуди протилежних висновків цих органів при аналізі наявності або відсутності конфлікту інтересів у конкретній справі.

Доповідач зауважив, що справи про притягнення до адміністративної відповідальності через конфлікт інтересів у силу процесуального закону не потрапляють (та й не мають потрапляти) на перегляд до ВС, основним завданням якого є забезпечення єдності та сталості судової практики. При цьому суддя зазначив, що навіть на стадії апеляційного перегляду таких справ небагато: в апеляційних судах оскаржується лише 5–7 % рішень судів першої інстанції у відповідних справах. Тому судова практика може бути різною. Але, наголосив Єгор Краснов, це не означає, що немає інших можливостей для забезпечення єдності практики. Ці питання слід обговорювати на нарадах, круглих столах, конференціях за участю суддів усіх інстанцій. І якщо в певній області є передова практика розгляду відповідних справ, необхідно її обговорювати й поширювати в інших судах. Такий підхід надасть можливості для забезпечення єдності підходів. Також у дотриманні однакових підходів судам допомагають позиції РСУ та НАЗК.

Крім того, в дослідженні рекомендовано розробити за спільною участю РСУ, ВРП та НАЗК посібник з питань уніфікованого тлумачення питання безсторонності / неупередженості суду. Це питання є важливою компонентою забезпечення права сторін у справі на справедливий розгляд незалежним та безстороннім судом і вирішується з передбачених процесуальним законодавством підстав виключно через інститут самовідводу / відводу судді та відмежування від випадків із конфліктом інтересів поза судовим процесом в ході адміністративної діяльності.

Підтримуючи цю ідею, Єгор Краснов сказав про важливість підготовки такого посібника, де була б узагальнена практика з посиланням на конкретні ситуації.

Стосовно процесуального конфлікту інтересів (який може виникати в діяльності судді під час здійснення ним правосуддя в конкретній справі) доповідач звернув увагу, що коли суддю притягують до адміністративної відповідальності (це фактично корупційне правопорушення), то у ВРП не залишається вибору, окрім звільнити такого суддю. Тому Єгор Краснов підтримав думку, що за відповідне порушення має бути передбачена дисциплінарна відповідальність, і ВРП повинна мати дискрецію щодо застосування виду дисциплінарної відповідальності. «Роль ВРП під час звільнення судді не може бути технічною», – сказав він. 

Також доповідач розповів, що зараз готується до обговорення висновок КРЄС щодо питань дисциплінарної відповідальності судді. В окремому розділі передбачається зазначити, що такий вид відповідальності, як звільнення, – крайній захід.

На заході порушили проблему щодо безпідставних самовідводів. Єгор Краснов зауважив, що, на жаль, судді та сторони не завжди розрізняють конфлікт інтересів і сумніви у стороннього спостерігача. Цьому питанню слід приділити більше уваги, щоб уникнути безпідставних самовідводів. У будь-якому випадку, наголосив доповідач, професійні судді повинні бути стійкими до впливів.

Сергій Уханенко зазначив, що дослідження та його обговорення стосується відповідальності судді, однак цій відповідальності передує звітність: щороку судді подають декларації доброчесності. Цього року при заповненні таких декларацій виникало багато питань щодо заповнення граф «Випадки наявності потенційного або реального конфлікту інтересів» і, відповідно, можливості вжити належних заходів суддею. Чітких роз’яснень ВККС України щодо цих питань на сьогодні немає. Тому, зазначив доповідач, до подальших обговорень теми конфлікту інтересів на різних рівнях доцільно запрошувати представників Комісії.

Суддя підтримав ідею спільних роз’яснень РСУ і НАЗК щодо питань конфлікту інтересів і вказав на необхідність оперативнішого розгляду таких питань.

У заході також взяли участь суддя ВП ВС Лев Кишакевич і судді ВС у КАС Жанна Мельник-Томенко та Володимир Кравчук.

Довідково. Автор експертного дослідження – експертка програми USAID «Справедливість для всіх» Тетяна Цувіна.

Метою дослідження є аналіз механізмів врегулювання процесуального та позапроцесуального конфліктів інтересів у діяльності суддів, а також вивчення наслідків порушення правил врегулювання конфлікту інтересів у контексті дисциплінарної та адміністративної відповідальності суддів в Україні.

Верховний Суд